Аналіз рейтингових списків з рекомендацією на бюджет та на комерцію

Ось і опубліковані рейтингові списки з рекомендацією на бюджет та на комерцію. Але відчуття двоякі. З одного боку, ніби все добре для кафедри Маркетингу і логістики НУ «Львівська політехніка»,рекомендовано на бюджет максимальну кількість вступників, обмежену максимальним обсягомдержзамовлення 19 осіб. І хоч загальноукраїнський мінімальний прохідний конкурсний бал на Маркетингстановив чуть більше177 балів, мінімальний конкурсний бал зарахування на бюджет для кафедри склав 186,4. Не самий високий рівень, найвищий в НУ «КМА» – 189,8, потім КНУ ім. Т. Шевченка – 189,1, далі йдуть КНЕУ – 184,6, КПІ – 184,3, КНТЕУ – 182,0, ЛНУ – 182. З іншого боку, за мінімального конкурсного балу 177, не були рекомендовані на бюджет на маркетинг до НУ «ЛП» понад 20 абітурієнтів з пріоритетом 1 (п’ять осіб з конкурсним балом понад 185, дві особи – понад 184, три особи понад 182, три особи – понад 180, дві особи – понад 181, дві особи – понад 180, дві особи – понад – 179). А були рекомендовані до інших закладів чи спеціальності за 2м, 3м, 4м пріоритетами (ЛНУ – 5 осіб, ЧНУ – 3 особи, НУ «ЛП» спеціальність менеджмент – 10 осіб, навіть одна особа в Уманський педагогічний університет і т. ін). І не факт, що вони всі реалізують своє право навчатися на бюджеті в інших ВНЗ чи на інших спеціальностях. Зокрема абітурієнт Лаврик К. Р. з пріоритетом 1 на спеціальність Маркетинг була рекомендована у Львівську політехніку на комерцію та на бюджет в Уманський педагогічний університет, але здала оригінали документів до Львівської політехніки. Це і пояснює, що зарахованих на бюджет, як правило, на кілька осіб менше числа рекомендованих.
І ось тут приходять з пам’яті Нобелівські лауреати з економки 2012 р. Елвін Рот та Ллойд Шеплі, які отримали премію за теорію стабільного розподілу та практику устрою ринку, яка полягає у виборі найкращого способу розподілу обмеженої кількості ресурсів між їх користувачами (в нашій ситуації обмежена кількість бюджетних місць, ЗВО і абітурієнти). Цей метод було реалізовано ними на прикладі, коли старшокласник вибирав максимально підходящу для нього школу, а школа отримувала максимально підходящого учня, застосовуючи алгоритм відкладеного схвалення. Щось подібне можна було б реалізувати і при розподілі бюджетних місць на бакалавраті.
Очевидно, що великої шкоди приносить так званий показник максимального обсягу держзамовлення. Той ЗВО, який, напевно, 5 років тому отримав добру базу, кожен рік не добираючи до максимуму, нічого не втрачає, якщо в його списку рекомендовано на бюджет не менше половини максимуму. А у випадку кафедри МЛ, для якої колись волюнтаристським методом була встановлена база у 8 осіб максимального обсягу, необхідно не один десяток років йти шляхом максимального використання дозволеного обсягу, збільшуючи його щороку на 1-2 особи, щоб досягти, наприклад 30-40 осіб максимального обсягу держзамовлення. А комусь, чи іншим спеціальностям такий обсяг дістався без жодних зусиль. І не береться до уваги ні ліцензований обсяг, ні кадрове та матеріальне забезпечення, ні досягнення,ні історія, а лише формальне правило – максимальне зростання до 10%, при цьому МОНУ може в останній момент змінити це правило, наприклад, на 2019 р. тихенько встановити лише 5%. І де ж тоді основоположний принцип – гроші йдуть за студентом, якщо «балом править» максимальний обсяг держзамовлення! Наприклад, 10 осіб рейтингового списку з пріоритетом 1 не були рекомендовані на бюджет на Маркетинг в НУ «ЛП», але були рекомендовані всі десять на бюджет на Менеджмент в цьому ж університеті. Хто виграв? Львівська політехніка ні. Хто програв? Абітурієнти, бо не задоволена їхня мета стати маркетологом.
Отже, такий регулятор на ринку освітніх послуг як максимальний обсяг держзамовлення є не ринковим інструментом, несправедливим, необґрунтованим, шкідливим для поширення конкуренції на ринку освітніх послуг і має бути ліквідований. Хіба це нормально, коли мінімальний конкурсний бал для рекомендації на бюджет у Львові зі спеціальності Маркетинг в одному ЗВО (НУ «ЛП») складає понад 186 балів, в іншому (ЛНУ) – 182,6 балів, ще в одному (ЛНУВМ та Б) – чуть більше 177 балів. Очевидно, що треба шукати інші шляхи та інструменти державного фінансування ЗВО з меншим потенціалом.
Ще одне питання потребує також негайного вирішення. Мова йде про уніфікацію розрахунків конкурсного балу в межах спеціальності, або навіть галузі знань загалом по Україні. Наведу приклад. В рейтинговому списку спеціальності Маркетинг НУ «ЛП» абітурієнт Мукоєд А. В. має конкурсний бал 184 з пріоритетом 1 і не рекомендований на бюджет, а рекомендований на бюджет за пріоритетом 2 у ЧНУ з конкурсним балом 187 на цю ж спеціальність. Так само і Панкевич І. О. – в НУ «ЛП» конкурсний бал 182 з пріоритетом 1 і конкурсний бал 180 з пріоритетом 3 рекомендовано на бюджет в ЧНУ.
І остання пропозиція стосується того, щоб прохідний конкурсний бал для зарахування на бюджет
Ось і опубліковані рейтингові списки з рекомендацією на бюджет та на комерцію. Але відчуття двоякі. З одного боку, ніби вс… встановлювати для галузі знань єдиним, а не так як минулого року чи цього. Гадаю, що не все тут викладене є досить переконливим, а є дискусійним. Але щось треба робити, щоб не було таких історій (за словами моєї колеги), коли рекомендований на бюджет за пріоритетом 7 абітурієнт категорично відмовляється, а вибирає комерцію в Києві, чи минулого року у Львівській політехніці рекомендований на бюджет обирає комерцію в УКУ. І ці бюджетні місця заповнити ніяк не можливо.