Мої роздуми пов’язані із перебігом вступної кампанії 2018, оскільки зараз для мене пріоритет №1 – набрати в достатній кількості відповідного нашим очікуванням рівня абітурієнтів, тобто за формулою: новонабрані студенти першого курсу спеціальності «Маркетинг» – саме ті, яких ми чекали, а для них стати нашим студентом – це реалізація їх планів найбільш повно. Іншими словами – певна гармонія, за висловом Нобелівського лауреата за 1987 р. Роберта Солоу, у розподілі обмежених ресурсів, якими є потенціал бажаючих здобувати фах маркетолога. Р.Солоу про це сказав, характеризуючи вклад у розвиток економіки як наукової дисципліни Нобелівських лауреатів 2012р. професорів Елвіна Рота і Ллойда Шеплі за роботу зі створення відповідності між попитом і пропозицією. На основі теоретичних положень Шеплі професор Рот здійснив експериментальні дослідження та ринкове моделювання вирішення проблем реального життя, серед яких: щорічний пошук відповідності між 20 тис. молодих лікарів, котрі хочуть працевлаштуватися за спеціальністю, та попитом на їх працю зі сторони американських лікарень, або найкраще рішення щодо пошуку шкіл Нью-Йорка для 90 тис. школярів старших класів.
Власне це мене наштовхнуло на думку, що щорічний розподіл держзамовлення – саме ця життєва проблема, котра підлягає вирішенню з допомогою наукових положень цих Нобелівських лауреатів. Очевидно, що мають місце українські особливості, зокрема, середній українській абітурієнт є мало мобільним з причини низьких доходів. З іншого боку, до цієї проблеми підходить і модель «Win-Win» ( виграв-виграв). На жаль, існуюча система розподілу держзамовлення не дозволяє досягти такого рівня відповідності між попитом та пропозицією на ринку освітніх послуг, хоч багато в цьому напрямку вже зроблено. Передусім, в більшій мірі реалізує свої цілі держава в умовах обмежених ресурсів, натомість в меншій мірі свої цілі можуть реалізувати абітурієнти , в чому якраз і полягає певна невідповідність.
Пояснюючи своїм студентам здобутки Нобелівських лауреатів 2012р., протягом кількох хвилин завжди наводив приклад функціонування біржі нирок, коли ця теорія сприяла пошуку найкращого рішення відповідності окрема донорська нирка найбільше відповідає певному клієнту /реципієнту.
А тут зовсім інша справа, тому зацікавленим цією проблемою прошу набратися терпіння, бо написаного буде багато, багато і контраверсійного. Однак, зобов’язаний про це писати, щоб таких прикладів як це представлено у таблиці нижче: стало поменше. Існуюча система бюджетного замовлення бакалаврів є часто несправедливою і наносить непоправної шкоди як абітурієнтам, так і ВЗО, їх іміджу. Останні приклади 2018р. в регіоні спец. Маркетинг: НУ «Львівська політехніка» і «Львівський національний університет ім. І Франка:

Показники НУ «ЛП» ЛНУ
1 Мінімальний обсяг держзамовлення 0 0
2 Максимальний обсяг держзамовлення 18 23
3 Прохідний бал на бюджет 183,955 179,877
4 Абітурєнти Пріоритет, рекоменд пріоритет ,рекоменд
а) Прохоров А.П. – конк.бал 181,866 6, не рекоменд. на бюджет 4, рекоменд. на бюджет
б) Оріхівська К.Є. – 181,866 2, не рекоменд. на бюджет 3, рекоменд. на бюджет
в) Гунчак Х.І. – 181,458 1, не рекоменд. на бюджет 2, рекоменд на бюджет
г) Шпільчак О.І – 181,862 1, не рекоменд. на бюджет
д) Русин Г.Ю. – 181,637 1, не рекоменд. на бюджет
е) Добровольська М.М. – 179,911 1, не рекоменд. на бюджет

Із таблиці спостерігаємо, що при відсутності обмеження (максимального обсягу держзамовлення) представлені окремі студенти в таблиці могли б бути зараховані у Львівську політехніку із своїм прохідним балом та рейтингом №1 чи №2, а не у ЛНУ ім. І.Франка. Не маючи жодних зостережень щодо кафедри маркетингу Львівського національного університету ім.. І Франка, яка на ринку надання освітніх послуг з маркетингу появилася відносно недавно, вважаю її гідним конкурентом моїй кафедрі в регіоні. І хоч контакти мізерні, за винятком кількох викладачів , які проходили стажування при нашій кафедрі, гадаю що ними здійснюється гідна підготовка фахівців. Але такий стан, коли ми не можемо ринковими методами конкурувати за кращого першокурсника, нас не влаштовує.
Для чого таке подвійне регулювання, якщо є загальноукраїнський прохідний бал. Саме він має визначати рекомендацію на бюджет. Мова йде не про обсяг зарахованих. Ми і так приймемо як зазвичай 2 групи близько 50 осіб. мова йде про справедливість. Для чого вимагати ставити пріоритет №1, якщо він не працює?
Так виходить, що система таких абітурієнтів «кинула», оскільки в іншому ВЗО на цій же спеціальності вони були б рекомендовані на бюджет, а так у цьому ВЗО залишається комерція. Це також незаслужено впливає на привабливість моєї кафедри.
Я протягом кількох останніх років пропоную ліквідувати регулятор максимального обсягу держзамовлення як шкідливий та несправедливий механізм. Як виняток, можна було б обмежити обсяг держзамовлення для окремих профільних столичних вузів, ґрунтуючись на кадровому забезпеченні, як це практикується в інших країнах.

Є ще одна вагома причина усунення окреслених недоліків: рекомендовані на бюджет з пріоритетом 3,4,6, натомість не рекомендовані із близьким рейтинговим балом із пріоритетом 1 (різниця складає в межах одного бала). Вважаю, що в межах 1 бала більша вага має віддаватися пріоритету.
Шкідливість показника максимального обсягу держзамовлення ілюструє наступна таблиця порівняння рівня використання максимального обсягу держзамовлення за всіма економічними спеціальностями бакалаврату.

Використання максимального обсягу держзамовлення в інституті економіки і менеджменту НУ «Львівська політехніка» 2018 р., денна форма
(у порівнянні із Львівським національним університетом ім. І.Франка)

№п/п Назва спеціальності Рекомендовано на бюджет Максим. обсяг держзамовл. Рівень використ.% Прохідний бал на бюджет
НУ «ЛП» ЛНУ НУ «ЛП» ЛНУ НУ «ЛП» ЛНУ НУ ЛП» ЛНУ
1 Економіка 13 88 25 116 52 75,8 181,560 181,407
2 Міжнародні економічні відносини 13 27 23 31 56,5 87,0 186,711 187,578
3 Маркетинг 18 23 18 23 100 100 183,855 179,877
4 Менеджмент 91 37 116 37 78,4 100 176,358 176,613
5 Облік і оподаткування 40 39 45 50 88,9 78 169,983 169,881
6 Фінанси, банківська справа та страхування 42 76 63 130 66,7 58,5 172,890 172,788
7 Всього 217 290 290 387 74,8 74,9

З таблиці видно, що обидва університети досягли використання максимуму на рівні 75%, за винятком спец. Маркетинг та спец. Менеджмент (лише для ЛНУ), де цей показник 100%. Невже кафедра маркетингу і логістики Львівської політехніки така «крута», що досягла 100% ? Переконаний, у порівнянні з іншими, що ні, кафедра така як і всі інші, однак причина в іншому – занижений максимальний обсяг держзамовлення.

Висновки:

1. Зафіксований у минулому без будь-якого обґрунтування максимальний обсяг державного замовлення на прикладі спеціальності «Маркетинг» у Львівській політехніці, дуже занижений, якщо врахувати історію, кадровий потенціал(близько 40 осіб ПВС), досягнення тощо, деструктивно впливає на конкуренцію ринку освітніх послуг. Водночас, не береться до уваги ліцензований обсяг, який мав би відігравати вирішальну роль у формуванні держзамовлення, бо з цим пов’язане ресурсне забезпечення освітньої діяльності, поряд із якістю підготовки.

2. Як свідчить рівень прохідного балу найбільше «втратили» дві популярні недавно спеціальності: облік і оподаткування (169,9 бали), фінанси, банківська справа та страхування (172,8 бали) та менеджмент (176,4 бали), майже не змінився прохідний бал для маркетингу (179,9 бали). Гадаю, окрім зростання/зниження престижності одних чи інших істотний вплив справило МОНУ через інструмент держзамовлення. Будь-яка із перерахованих спеціальностей не є критичною для економіки України і таке хибне «ґвалтування» ринку освітніх послуг шляхом протекціонізму/стимулювання одних та дестимулювання інших відразу позначилось на якості середнього абітурієнта (прохідного балу на держзамовлення). Не беруся давати конкретні пропозиції, але так теж не можна залишити.

3. ВЗО доцільно максимальний обсяг держзамовлення структурувати за освітніми програмами, передусім, щодо спеціальностей Економіка як це,зокрема, в ЛНУ, та Менеджмент. Таке структурування є більш інформативним для абітурієнтів та дозволяє зробити усвідомлений вибір при прийнятті пріоритетності. Це підвищує і рейтинг такого ВЗО, якщо він має можливість давати освіту за кількома освітніми програми в межах однієї спеціальності ( кадри, фінанси).

Інші висновки чекаю від Вас, шановні друзі!
Дякую Всім, хто дочитав до кінця.